Нацрада відмовила у супутниковій ліцензії каналу Львівської облради  22 лютого Національна рада з питань телебачення і радіомовлення відмовила комунальному підприємству «Телекомпанія Львів-ТБ», засновником якого є Львівська обласна рада, у видачі ліцензії на супутникове мовлення. Регулятор послався на пункт «Г» частини 2 статті 30 закону «Про телебачення і радіомовлення»: у заявника відсутні можливості (економічні, фінансові, технічні) здійснювати мовлення із заявленими характеристиками. Голова Львівської облради Олег Панькевич (представник ВО «Свобода») вважає відмову необгрунтованим і передбачає можливість політичного підтексту. «Львів-ТБ» планує подавати повторну заявку на ліцензію, тоді як експерт Ольга Большакова нагадує про незаконність відмов у супутникових ліцензіях.
Телекомпанію Львівської облради «Львів-ТБ», подала заяву на супутникову ліцензію на цілодобове мовлення, на засіданні Нацради 22 лютого представляли в. о. директора Максим Ощипко і продюсер Людмила Обертинська, яка нещодавно працювала генеральним директором ТРК «Ера». За її словами, «Львів-ТБ» планується як телеканал для просування рекреаційних, туристичних та інвестиційних можливостей Львівщини.
Слід зазначити, що раніше «Львів-ТБ» вже мала ефірні ліцензії, втратила. У 2011 році «Львів-ТБ» відмовилася від 12 ефірних частот у Львівській області з передавачами малої потужності (під час конкурсу в лютому 2012 року вони дісталися львівському каналу ZIK). І тоді, просячи про анулювання ліцензії на 12 частот, компанія посилалася на брак коштів для цілодобового мовлення, нагадала перший заступник голови Нацради Оксана Головатенко.
Крім цього в минулому році через наявність трьох нескасована попереджень Нацрада не продовжила ліцензію «Львів-ТБ» на ефірне мовлення 4:00 на добу на 12 ТВК у Львові. До цього деякий час програми «Львів-ТБ» взагалі не виходили в ефір, а своє третє попередження компанія отримала через ретрансляцію каналу ZIK, не передбачену ліцензією. Представники Львівської облради, де головує ВО «Свобода», заявили, що в непродовження ліцензії є політичний контекст, оскільки облрада фактично позбавляють інформаційного ресурсу. Адже під час конкурсу в жовтні 2011 року відрізок часу на 12 ТВК дістався Львівської обласної державної телерадіокомпанії, підконтрольної уряду і губернатору, яка сказала інші 16 годин на добу на цій частоті.
Під час засідання 22 лютого заступник голови Нацради Лариса Мудрак процитувала записку представника Нацради у Львівській області Петра Цеголко, який, посилаючись на негативний досвід роботи телекомпанії в минулому, висловив переконання, що «Львів-ТБ» не зможе вести цілодобовий супутникового мовлення.
Втім, Людмила Обертинська заявила, що попередні порушення сталися при реалізації телепроекту «УТ-Захід», в якому намагалися об'єднати телекомпанії з різною формою власності і який зазнав невдачі. За її словами, засновники вже переглянули свою позицію по телеканалу «Львів-ТБ» і збільшили його фінансування в чотири рази. Облрада також направила Нацраді лист, в якому стверджувала про свої наміри реанімувати канал. «Цього року засновники виділили в бюджеті значний обсяг коштів - близько 7 млн грн, а також приміщення в центрі Львова площею 300 квадратних метрів, де можна розташувати редакції і студію, і автомобіль для поїду на зйомки», - розповіла Обертинська. І додала, що «взялася за цю компанію, тому що побачила в ній потенціал».
Однак для своєї відмови Нацрада знайшла іншу причину формального характеру. Телекомпанія надала регулятору договір з оператором телекомунікацій - Концерном РРТ, але не надала договору з оператором супутникового ретранслятора - компанією SES Astra, замість нього подавши протокол про наміри.
Як пояснила пані Обертинська, комунальне підприємство не може укладати договір з іноземним оператором SES Astra, оскільки той вимагає оплати у валюті і практикує укладення договорів на п'ять років (а КП має щорічне бюджетне фінансування). «Тому ми вирішили працювати через Концерн РРТ і можемо надати тільки протокол про наміри», - зазначила вона.
Проте регуляторний орган не прислухався до цих аргументів. При цьому член Нацради Оксана Єлманова висловила сумнів, що ситуація з протоколом про наміри замість договору є винятковою. Звернув на це увагу і голова Львівської обласної ради Олег Панькевич. «Чомусь раніше при аналогічних умовах Нацрада приймав рішення щодо видачі ліцензій іншим телекомпаніям, а в нашому випадку проявила" принциповість "», - зазначив він у коментарі «Телекритиці».
Дійсно, раніше Нацрада робила виключення. Так, наприклад, при цифровий конкурсу, обов'язковою умовою якого було підписання договору з компанією «Зеонбуд», державним мовникам дозволили подавати не договір, а меморандум про наміри. «ОДТРК дійсно підписували меморандум про наміри як проміжний етап для підписання договору. В даному ж випадку ми розуміємо, що компанія не зможе підписати напрями договору з оператором », - пояснив на брифінгу принциповість регуляторного органу його голова Володимир Манжосов.
У відсутності договору Нацрада вбачає відсутність можливості сказати заявленим технічним параметрам. Тому всі члени регуляторного органу, крім Оксана Єлманова, яка утрималася, проголосували за відмову у видачі ліцензії, посилаючись на пункт «Г» частини 2 статті 30 закону «Про телебачення і радіомовлення»: у заявника відсутні можливості (економічні, фінансові, технічні) здійснювати мовлення з заявленими характеристиками.
Людмила Обертинська та Максим Ощипко відмовилися коментувати рішення Нацради про відмову. Тим часом в облраді його вважають необгрунтованим. «Нацрада не вимагала при подачі документів на отримання ліцензії підтвердження економічні, фінансові чи технічні можливості для здійснення мовлення. Хоча насправді Львівська обласна рада передбачила в обласному бюджеті кошти для фінансування телекомпанії (включаючи кошти на оплату супутникової ємності, заміну застарілого обладнання, збільшення штату та ін.), Тому всі розмови про економічну (фінансової) неспроможність "Львів-ТБ", нездатність оплачувати витрати на мовлення є безпідставними », - каже в коментарі« Телекритиці »голова облради Олег Панькевич.
Він стверджує, що під час особистих зустрічей і він сам, і керівник компанії інформували Володимира Манжосова та Ларису Мудрак про можливість «Львів-ТБ» нести витрати на мовлення. «При цьому ні до сьогоднішнього засідання Нацради, ні під час засідання ніхто з членів або співробітників Нацради офіційно не заявляли, що в" Львів-ТБ "відсутні можливості здійснювати супутникове мовлення, або телекомпанія не подала документів, що підтверджують її можливості забезпечити мовлення, - зазначив голова облради. - Був тільки один закид щодо відсутності на час розгляду підписаного "Львів-ТБ" договору з оператором супутника Astra. Однак цей договір не міг бути зараз підписаний з об'єктивних причин, про що Нацрада інформували "Львів-ТБ", і Концерн РРТ ».
Втім, Нацрада взагалі перевищує свої повноваження, адже пункти 3-6 статті 24 закону «Про телебачення і радіомовлення» передбачають вичерпний перелік документів, які телерадіоорганізація сам або на вимогу Нацради додає до заяви про видачу ліцензій. У цьому переліку відсутня вимога про надання договору з оператором супутникового зв'язку (відомості про параметри супутникового каналу вказуються в самій заявці). А вимога інших документів для видачі (продовження) ліцензії не допускається, нагадує Олег Панькевич.
З ним згодна керівник Центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації телерадіомовників Ольга Большакова, хоча і вважає, що положення статті 30 закону сформульовані настільки широко, що їх можна тлумачити як завгодно. Проте підписання протоколу про наміри до отримання ліцензії повністю відповідає законодавству України, комерційній практиці, і такий протокол є достатнім доказом технічної можливості здійснювати супутникове мовлення.
«Взагалі, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відмова у видачі ліцензії на мовлення можлива виключно за умови відсутності вільного радіочастотного ресурсу у держави, оскільки отримання такої ліцензії є способом реалізації права на свободу вираження поглядів. З цієї точки зору, переважна більшість відмов у видачі супутникових ліцензій є незаконними », - резюмує пані Большакова.
Олег Панькевич припускає ймовірність політичного або іншого підтексту в рішенні регулятора (як відомо, у Львівській облраді більшість мають не Партія регіонів і її провладні політичні соратники, а ВО «Свобода», «Фронт змін», «Наша Україна»). У самій Нацраді будь-які політичні мотиви відкидають. «Наші останні рішення не дають підстав бачити будь-який політичний підтекст у діях Національної ради. Це стосується і телеканалу ТВi (якому Нацрада переоформила ліцензію. - ТК), і його дочірніх компаній (видача супутникової ліцензії каналу ТВinfo. - ТК) та видачі ліцензії каналу ZIK, який не є прихильним до влади, але отримав частоти у Львівській області », - сказав на брифінгу Володимир Манжосов.
За законом «Львів-ТБ» має місяць на те, щоб оскаржити рішення регулятора. Але поки телекомпанія планує ще раз подати заяву на отримання супутникової ліцензії. «Якщо Нацрада повторно відмовить в ліцензії за надуманими підставами або відмовить у повторному розгляді заяви, тоді будемо конкретно говорити про причини і підтекст відмови», - зазначив пан Панькевич.
|
