Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Ми рекомендуємо
Часи
Наше опитування
На якій мові публікувати матеріали та новини?
Всього відповідей: 143
Соціальні сеті
Головна » 2012 » Травень » 15 » Лариса Мудрак: «В Україні найнижчий рівень дитячого мовлення в Європі»
21:42
Лариса Мудрак: «В Україні найнижчий рівень дитячого мовлення в Європі»
Цифровий конкурс і впровадження ефірної цифри спровокували активну дискусію, судові процеси і звинувачення на адресу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Про те, коли слід очікувати нового цифрового конкурсу, чи зміняться правила отримання частот і навіщо потрібна нова система символів для маркування телепродукції «МедіаБізнесу» розповіла заступник голови Нацради Лариса Мудрак.

- Які тенденції телеринку в 2012 році Ви могли б назвати?

Перша тенденція. Розпочато ліцензування IPTV. Це непростий процес, який мав свої особливості. Ми не просто вивчали технічну складову проблеми, а й вели переговори з індустрією, представниками бізнесу, консультувалися з медіа-екпертів. В кінці минулого року ринок визначився. Тепер є десяток гравців, які займаються IPTV. Заявки на цей вид ліцензування продовжують надходити. Але у нас залишалася проблема з моніторингом. Видати ліцензію - одна сторона процесу, а спілкуватися з операторами IPTV з детальним аналізом і розумінням ситуації - інше.

Друга тенденція. Активна робота для створення національного проекту «розумних символів» для маркування всієї телевізійної продукції для захисту дітей. Працює міжвідомча робоча група за участю телевізійників, міжнародних експертів, представників індустрії. Інститут соціальної і політичної психології НАН України проводить на наше прохання дослідження думок батьків та дітей щодо потенційно шкідливого впливу телебачення на дітей. Особлива подяка проекту Ради Європи «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі». Представник Президента України щодо захисту прав дітей Юрій Павленко став співголовою нашої робочої групи.

Третя тенденція. Дитяче мовлення. Ми не домоглися великих успіхів, хоча ведемо щотижневий діалог з індустрією. Але все ж! У цифровій мережі з'явився український дитячий канал «Піксель» (канал «Ентермюзік» переоформив свою програмну концепцію в квітні цього року). На кількох загальнонаціональних каналах готуються пілоти нових дитячих та сімейних програм. У регіональному мовленні активніше почали працювати дитячі студії. І крім цього, мовники не так інтенсивно виключають з ліцензій дитяче мовлення.

Четверта. І найголовніша. Триває розвиток цифрового мовлення. Тепер європейські експерти неотносят нас до 10-ці найбільш відсталих в цифровому контексті країн, як це було в 2010 році. Україна спізнювалася як мінімум на три роки у виконанні взятих на себе еврооб'язательств. Ми тепер уже посередині. Це теж потрібно вважати спільною перемогою.

Такий наш внесок в телезіонние тенденції цього року. А загалом, телебачення, як і всі ми, має змінюватися, відчувати нові виклики часу і, як на мене, замість популярно-розважального, повернутися до кожного глядача і стати більш чуттєвим і більш розумним.

- «ТВі», «Ера», НАМ вирішили оскаржити результати цифрового конкурсу. Чи зміняться вчасно наступних конкурсів правила гри, щоб незадоволені змогли отримати свої частоти хоча б через кілька років?

- Регіональна специфіка існує в усіх країнах. У багатьох регіонах Європи місцеве мовлення істотно зменшилася. Воно скоротилося або збільшилась шляхом злиття або об'єднання місцевих мовників. У нас теж є такий приклад. На Франківщині, наприклад, сім телеорганізацій об'єдналися і отримали загальну ліцензію.Компаніі будуть існувати, але їх об'єднує одна юрособа. Ми думали про зміну умов, але з правової точки зору це неможливо - якщо вже перший конкурс пройшов в певних умовах, то ми не можемо тепер їх міняти.

- А скільки часу чекати нового загальнонаціонального цифрового конкурсу?

- У цьому році продовжується робота щодо заповнення регіонального мультиплексу MX-5. Україна повинна відключити аналогове ефірне мовлення в 2015 році, але якщо заповнення всіх мультиплексів і наповнення ринку сет-топ-боксами відбудеться раніше, то і ця дата може наблизитися. Іноземний досвід свідчить, що тільки після остаточного впровадження провайдером цифри (а часто він один на всю країну), може початися формування цифрового дивіденду. І тільки тоді може йти мова про будь звільненому ресурсі. Досвід Франції вказує на те, що таке рішення приймається на державному рівні і не раніше ніж через три роки після остаточного впровадження цифри.

- Тобто новий загальнонаціональний цифровий конкурс пройде не раніше 2018 року?

Мова про конкурс не йде. Україна виконала свої зобов'язання перед Євросоюзом. Головне завдання Україну після освоєння цифрового мовлення - його розвиток і якісне формування звільнився ресурсу. Технологічні зміни поройдут так швидко, що прогнозувати не просто. Хто три роки тому міг передбачити про таке швидке зростання інтернет-технологій та їх найсильнішому вплив на розвиток телебачення?

- Чи зміниться ринок після переходу на цифру?

- Безумовно, зміниться. Ми отримуємо покращена якість і рівні умови для 28 загальнонаціональних каналів. Але ще більш істотний вплив на ринок надасть синергія телебачення та інтернету.

- Не планує Нацрада взяти участь в регулюванні інтернету?

- Ні. IPTV ми і так регулюємо, тому що це, фактично, кабельне мовлення. Я вважаю, що в найближчому майбутньому інтернет в Європі стандартизується і можливе регулювання сайтів ТВ-каналів, як частини телеканалу. На такого роду сайтах повинні працювати ті ж норми продажу реклами і закони про захист прав споживача, що і на телевізійних каналах. Іншим шляхом регулювати інтернет неможливо. Ліцензувати відео в інтернеті і регулювати його викладання в публічний доступ ніхто не зможе, бо немає для цього механізму і технічних можливостей. Але, звичайно, країна, яка піклуватися про своє майбутнє, повинна розробити загальні правила реєстрації електронних ЗМІ.

- Ви зустрічаєтеся з тиском?

- У 2010 році у нас була скорочена значна частина фінансування. Можна, наприклад, було б, і назвати це тиском, але ми всі розуміємо економічну ситуацію в Україні.

Мій досвід показує, що якщо є позиція і принципи, то завжди, в будь-якій ситуації потрібно і можна їх відстоювати. На мене тиснути складно. Покоління 90-х, до якого належу і я, вже багато сказало і ще скаже у формуванні медіа-ринку цієї країни. Найсерйозніше тиск на мене це самооцінка і совість.

- Для чого потрібна система маркування телепродукції, про яку Ви вже згадували?

- Це не потреба Нацради. Це необхідно суспільству. Враховуючи мій 20-ти річний досвід в медіа, я вважаю, що сьогодні телебачення схоже на величезний супермаркет. У супермаркеті можна зорієнтуватися, знаючи систему значків і маркувань. Те ж саме з ТБ - величезний вибір каналів, програм, фільмів. А ми маємо «трикутник», «гурток» та «квадрат» тільки під час трансляції фільмів. В Європі (і це вимога Європейської директиви про аудіовізуальнихмедіа-послуги) всі програми повинні мати відповідну маркіровку.Ето, насамперед, стосується захисту дітей. Дуже важливо розмежувати віковий ценз, щоб і батьки і діти розуміли: які програми їм рекомендовані. Це так само повинно впливати на розміщення програм в сітці мовлення. Однозначно, що недозволені для перегляду дітьми до 18 років програми, вдень виходити в ефір не можуть. Тільки після 23:00. Програми для сімейного перегляду позначаються спеціальним знаком «для всіх». Такі програми повинні транслюватися у вечірньому праймі. Подібна система дає можливість не забороняти, не вводити експертні оцінки НЕК з моралі, а самому глядачеві розібратися, що краще дивитися і в який час.

- Це не тільки ініціатива Нацради, але і вимога ЄС?

- Така рекомендація Європарламенту Україна була дана ще в 2007 році. Без виконання цієї вимоги ми не зможемо рухатися до стандартів Євросоюзу. Перед вступом в ЄС це має бути обов'язково зроблено. У нас досить міцні зв'язки з Нідерландським Інститутом класифікації аудіовізуальних медіа (NICAM). Це напівдержавна полумедійная організація, в якій 50 на 50 зібрані чиновники і професіонали ЗМІ. Вони створили систему маркування і її зараз активно адаптують в світі. Наприклад, якщо ви купуєте відеоігри, то на них є позначка про бажаний віці споживача. Таким чином, батькам легше зрозуміти, чи варто купувати це своїм дітям. Цю систему значків (на базі попередньо створеної телевізійної) створив той самий Нідерландський інститут. Ми можемо, маючи багатий іноземний досвід, створити свою українську систему маркування. Свою, тому що Україна має свою ментальність, культуру.

- Які успіхи Нацради в справі стимулювання розширення мовлення для дітей?

- Зараз триває дуже непростий спілкування з телевізійними компаніями. Воно почалося з того, що в минулому році ми провели дослідження і змушені були зробити надбанням громадськості вельми невтішну статистику. Україна прийшла до самого низько рівнем дитячого мовлення в Європі. До 8% загальнонаціонального виробництва дитячих програм. У той же час мінімальним показником є ​​15%.

- А є хоч якісь позитивні зміни?

- Є, але, на жаль, невеликі. У червні, до Дня захисту дітей, ми оприлюднимо аналітику. Перші зрушення, які я спостерігаю за тиждень, - телерадіокомпанії припинили закривати дитячі програми. Раніше тенденція була така, що це виробництво скорочувалася на фоні кризи. Традиційні пояснення мовників звучать так: дитячі програми не прибуткові. У них не можна ставити рекламу. Тут готова посперечатися.

- Ви за те, що б ставити рекламні блоки в дитячі програми?

- Я за золоту середину. Я проти такого підходу: «Ми не робимо дитячих програм, тому що вони не окупаються». Це як мантра. Її постійно, щотижня повторювали на засіданнях Нацради. Дитячі програми довше 20-30 хвилин не бувають. Невже і туди ще рекламу ставити? Спонсорство не заборонено в дитячих програмах. Можна розміщувати рекламу в міжпрограмних блоках. До і після. Це можна робити. У 2010 році спостерігалася тенденція, коли нам говорили: «Ми не можемо 10-15 хвилинну програму робити для дітей». Зовсім недавно представник одного регіонального мовника сказав: «Ми не знайшли провідних». А регіон, повірте, не маленький. Як це можливо? Зараз ця тенденція мінімізується. Є й інші проблеми. Ми не маємо чітких жанрових позначень. Нам показують документальний фільм для сімейного перегляду і називають його дитячою програмою. Насправді подібні дискусії тривають роками і не тільки в Україну. Якщо немає чітких визначень (наприклад, поняття, що є «дитячим мовленням») ми часто не можемо застосовувати санкції до порушників.
Переглядів: 985 | Додав: Vasja | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Друзі сайту
Ми рекомендуємо
Календар
«  Травень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Ми ВКонтакті
Статистика
Besucherzahler Pretty single Russian women and Ukrainian girls
счетчик посещений

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Лічильники
Яндекс.Метрика
Переход по сайту
anunciar coche
Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz