Час від часу місцева влада і комунальники звертають свій погляд у бік супутникових антен, які як гриби після дощу ростуть на дахах, стінах і балконах будинків у всіх містах України і не дають їм спокійно спати по ночах. Якщо ще кілька років тому в Києві йшли активні дебати про введення податку на супутникові антени, які прогнозовано завершилися фіаско новаторів, оскільки на запитання: «а хіба за 100 $ в рік моя антена не буде псувати фасад будинку?», - Відповісти їм було нічого , то в даний час на Півдні і Сході України піднялася нова хвиля обурення, тому що тарілки обіцяють попросту зрізати з дахів, а їх власників додачу ще й штрафувати.
Громадськість не звернула б увагу на такі «ноу-хау», якби не кілька «АЛЕ».
По-перше, не зовсім українським громадянам зрозуміло, з чим або з ким іде боротьба? Якщо в Білорусі «бацька» забороняє супутникові антени, щоб ворожі голоси не розбурхували уми електорату, то які святі цілі ставлять перед собою муніципальна влада - загадка.
По-друге, заяви про те, що антени псують покрівлю і дахи будинків у більшості випадків викликають лише подив. Причина тому - якість виконуваних робіт ЖЕКами. Щоб далеко не ходити, досить просто вийти на вулицю і прогулятися, зайти в дворики будинків, пройтися по парадним, загальним балконах, піднятися на дахи ... І тоді стане ясно, що проблема «антен і кондиціонерів» для працівників ЖКГ не актуальна як мінімум кілька років. Більшість громадян сходяться на думці, що платять вони ЖЕКам «за повітря», гроші розкрадаються або витрачаються не за призначенням, а благоустрою, якщо і відбуваються - то в окремо взятих будинках окремо взятих чиновників, близьких до цього бізнесу.
По-третє, будь-яка заборона породжує корупцію. За певну суму винагороди відповідальні працівники можуть просто не помітити антену, а безвідповідальні дозволити встановлення в недозволеному місці.
По-четверте, власникам антен не пропонують жодних альтернатив, а чітких і прозорих правил гри на цьому ринку як не було, так і немає.
По-п'яте, порушується норма Конституції про доступ до інформації.
По-шосте, порушується технологічне рівність. Хіба кронштейн для супутникової антени кріпиться за іншими законами фізики, ніж кронштейн або щогла для ефірної антени? Або кабель в квартиру прокладається по інших технологіях, ніж у кабельників або телеком-провайдерів?
Щоб не наламати списів, можновладцям варто було б звернути увагу на досвід західних країн, де щоб дивитися супутникове ТБ потрібно виконати кілька простих правил. Розроблено зводи правил і технічних умов для інсталяцій антен, з якими ознайомлені всі установники і в яких чітко і ясно прописано: якого розміру антени, де можна і потрібно їх встановлювати. Визначено перелік обмежень для установок, які поширюються на історичні частини міст і фасади будівель, що виходять на центральні вулиці. Установку може виконати тільки спеціально навчений установник, у якого є відповідна ліцензія на надання даного роду послуг і він несе відповідальність за якість робіт. За дозволом до домовласникові або властям потрібно звертатися тільки в тому випадку, якщо потрібно встановити антену більше регламентованого діаметра.
Тільки з впровадженням чітких і прозорих правил гри на ринку, можна починати боротися з порушниками, а не кидатися на проблему, махаючи шаблею направо й наліво.
