Satellite-Plus

Якщо не пускають на дах!

Vasja — Sat, 21 Apr 2012 18:45:25 GMT

Особи, які бажають Встановити на горіщі або на даху свого багатоквартірного Будинку антену для прийому супутникового сигналу ма ють повне право Забезпечити доступ відповідніх технічних працівніків (інсталяторів) для монтажу обладнання, оскількі Власники квартир є співвласнікамі даніх дахів / горище, Весь спектр з наступна:

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про приватизацію державного житлового фонду» від 22 липня 1992 р
Частина 2 стаття 10. Власники квартир багатоквартірніх будінків та жілої площі в гуртожитку є співвласнікамі допоміжніх приміщень Будинку, ТЕХНІЧНОГО обладнання, елементів зовнішнього благоустрою и зобов'язані брати участь у загальний витратах, пов'язаних з утриманні Будинки і прібудінкової теріторії відповідно до своєї Частки у Майні Будинку чи гуртожитка. Допоміжні приміщення (комори, сараї и т. ін.) Передаються у власність квартіронаймачів безоплатно и Окремо пріватізації НЕ підлягають.

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про забезпечення реалізації Житлове право мешканців гуртожітків»
Стаття 6. Громадяни, які пріватізувалі жилі приміщення (кімната, кімнаті, жилий блок) у гуртожитка відповідно до цього Закону, набуваються права співвласніків допоміжніх (нежилих) приміщень загально користувань у цьому ж гуртожитку в дольовіх Частка відповідно до площі пріватізованої ними жілої площі. Це право настає в день відачі Свідоцтва про приватизацію громадянина кімнаті (кімнат) у гуртожитку та набуття права власності на Допоміжні приміщення в цьому гуртоожітку и додатковості оформлення не потребує.

РІШЕННЯ Конституційного Суду України 2 березня 2004 року N 4-рп/2004 (справа про права співвласніків на Допоміжні приміщення багатоквартірніх будінків)
4.2. В аспекті Конституційного звернення и Конституційного Подання положення частин Першої Статті 1, положення пункту 2 Статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" треба розуміті так:
1.1. Допоміжні приміщення (підвалі, сараї, кладовки, горища, колясочні и т. ін.) Передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасного з пріватізацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартірніх будинків. Підтвердження права власності на Допоміжні приміщення НЕ потребує здійснення Додатковий Дій, зокрема Створення об'єднання співвласніків багатоквартірного Будинку, вступ до нього.
1.2. Власник (власник) непріватізованіх квартир багатоквартірного Будинку є співвласніком
(Співвласнікамі) допоміжніх приміщень Нарівні з власниками пріватізованіх квартир.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Стаття 319. Здійснення права власності
1. Власник володіє, корістується, розпоряджається Своїм майном на власний Розсудів.
2. Власник має право вчіняті Щодо свого майна будь-які ДІЇ, які не суперечать закону.

ЖИТЛОВО КОДЕКС Української РСР від 1 січня 1984 р
Стаття 24. Житлово-експлуатаційні організації
Для експлуатації державного Громадського житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні
організації, ДІЯЛЬНІСТЬ якіх здійснюється на Основі господарського розрахунку.
Житлово-експлуатаційні організації забезпечуються охоронність житлового фонду и належно йо Використання, високий Рівень обслуговування громадян, а кож контролюють ДОДЕРЖАННЯМ громадянами правил користувань жілімі пріміщеннямі, Утримання житлового Будинки і придомової теріторії.

Інструктаж при купівлі супутникової тарілки !!!!!!!!

Vasja — Tue, 29 Nov 2011 11:49:02 GMT

Супутникові тарілки це вже давно і міцно увійшли в наше життя, але мало хто звертає увагу на те, що супутникові тарілки необхідно вибирати з особливою ретельністю, оскільки від вашого вибору буде прямо залежати прийому.

Супутникові тарілки підбираються під потужність променя супутника і залежно від місця установки, де будуть встановлюватися супутникові тарілки. Використовуючи супутникові тарілки, ви маєте унікальну можливість не просто дивитися масу нових каналів, а дивитися їх з істотно підвищеною якістю.

Супутникові тарілки - це один із специфічних способів освіти двадцять першого століття. Але багато людей все-таки роблять помилки, вибираючи супутникові тарілки. Давайте коротко проінструктіруем їх найпростішими правилами при придбанні такого значного в наші дні товару.

Отже, перше, зайдіть на популярні сайти, журнали, де пропонують на ваше огляд величезна кількість і розмаїтість варіантів супутникових тарілок. Кожна Європейська чи Російська компанія по виробництву і продажу супутникових тарілок прагне інформувати нас, про свої послуги і товари, для збільшення кількості обслуговуваних ними сегментів ринку, тому постарайтеся не помилитись в якості продукції. Але нам простим споживачам хотілося б, купувати якісний товар і безпосередньо від виробника. Як не помилитися у виборі, при придбанні супутникової тарілки?

Існують різні тонкощі при купівлі супутникових тарілок. Пам'ятайте, що місцевість, де буде проводитися установка, грає важливу роль.

Супутникові тарілки підбираються строго індивідуально і повинні мати якомога більш повну відповідність вашим місцевим особливостям. Розглянемо, наприклад, як правильно підібрати діаметр. Оскільки супутник виводиться в космос з метою мовлення на якийсь окремий ділянку землі, отже, він має свою власну зону покриття.

На супутник ставиться кілька транспондерів. Кожен транспондер може випромінювати невелика кількість передач, а так як багато, то і загальне число переданих каналів може бути і сто і навіть тисячі. Для спрощення розуміння питання, давайте уявимо, що супутниковий сигнал, це конус, спрямований підставою на землю, і як би запалю собою певну площу.

Оскільки цей «конус» супутника може бути різної форми, то для нього придумали різні класифікації: широкий або вузький, місцевий (для певного регіону чи навіть об'єкта) або ж інтернаціональний (для покриття кількох державних утворень). Луч супутника в кожній своїй точці відрізняється за щільністю, до центру він щільніше, а до країв - розрідження.

Від щільності і потужності цього променя залежить дуже багато. Луч великої щільності і потужності досяг місця установки супутникової тарілки, дозволить використовувати меншу за діаметром антену. Також діаметр супутникової тарілки залежить і від близькості до центру випускається з супутника промінь. Чим ближче до нього, тим діаметр потрібний менше, а чим ближче до країв, тим більше. На території Росії, віщають багато супутників, проте великим попитом користуються ті, що дають можливість приймати на супутникові тарілки (причому невеликого розміру) національні та деякі європейські канали.

Сподіваюся, цей невеликий інструктаж, дозволить вам зробити правильний вибір супутникової тарілки.

Все, що потрібно знати про супутникове телебачення і устаткування...

Vasja — Mon, 28 Nov 2011 21:52:06 GMT

В більшості випадків жодних підготовчих робіт робити не варто, наші фахівці на місці визначать їх необхідність.

Що дивитимемося?

Далі, Вам слід визначитися, канали якої тематики (тематик) і на яких мовах Вас цікавлять. В даний час в Алмати і Алматінськой області можна приймати сигнали приблизно з 10...15 супутників. Найбільш популярні серед них, це: Hot Bird (європейський спутник:болєє 200 каналів), Ямал+Експресс (Росія: близько 30 каналів), Turksat 1c (більше 25) і Eutelsat W4-НТВ+ (більше 50 каналів). Наші фахівці допоможуть вибрати Вам з цього достатку відповідний супутник (супутники) і устаткування.

Супутникові антени:

Якісні супутникові антени виготовляються із сталі, що гальванізується . Рівень сигналу, а, отже і якість роботи системи,срок служби залежить від діаметру, типа і виробника супутникової тарілки. Так, наприклад, для прийому каналів НТВ Плюс Вам буде необхідна цілісна(дзеркало антени складається з цілісного металлічекого аркуша, а не з пелюсток) тарілка діаметром не менше 180 см, для прийому каналів з супутника Hot Bird - цілісна не менше 120 см, для супутника Turksat 1c можна теж використовувати цілісну 120 сантиметрову тарілку, але для прийому деяких каналів із слабким сигналом, краще ставити цілісну 1,8 метра. А, наприклад, для хорошого прийому всіх каналів з супутника Ямал+Експресс краще встановити пелюсткову тарілку діаметром 1,8 м-кодів (оптимальне співвідношення ціна-якість для даного супутника).

Стаціонарні тарілки, тобто що не обертаються, називаються азимутними, поворотні, про яких ми поговоримо далі - полярними.

Тарілки бувають: офсетні - коли конвертор встановлюється на нижньому кріпленні; прямофокусниє - конвертор ставиться на 3 кріплення (найпоширеніший варіант); Наша організація займаємося установкою супутникових антен практично будь-якого діаметру.

Конвертори:

Конвертор (правильніше LNB - Low Noise Block) призначений для перетворення частоти електромагнітної хвилі Ku або З діапазону (соответветственно 10 - 13 ГГц або 3.5 - 4.5 ГГц) в проміжну частоту 1.5 - 2.5 ГГц для передачі з найменшими втратами по коаксіальному кабелю до споживача. Їх основний показник - коефіцієнт шуму (вимірюється в децибелах). Стандартний коефіцієнт шуму - 0.6 Db, але зараз з'явилися і конвертори з поглинанням шуму 0,3 Db. Втім, фахівці і користувачі стверджують, що жодного надприродного результату це не дає. Спори на цю тему йдуть давно.

Ще варто сказати про те, що для прийому більшості супутникових телеканалів необхідні конвертори з лінійною поляризацією, а для нашого коханого НТВ-плюс - з кругом.

Канали і кодування:

Практично на всіх супутниках є безкоштовні канали - fta-каналі (на супутнику Hot Bird, наприклад, їх більше 150), які можна переглядати без карток і абонентської плати, і тим самим заощадити на супутниковому приймачі (ресівері), оскільки ресівери для відкритих каналів стоять, ясна річ, на порядок нижче. Платні ж (закодовані) канали, віщають в різних кодуваннях (Viaccess, Mediaguard (у народі Seca), Irdeto, Betacrypt, Nagravision.), і щоб побачити їх Вам доведеться придбати картки, дорожчий ресівер, а в деяких випадках, і вносити абонентську плату.

Супутникові приймачі:

Окрім вже згаданих вище ресіверів для відкритих каналів (FTA), ресівери можуть відкривати як одну (Viaccess), так і декілька кодувань. Вартість ресівера залежить від фірми виробника і додаткових можливостей, але, як правило, ніж більше кодувань може відкрити ресівер, тим дорожче він стоїть. Одні ресівери для закритих каналів розкривають лише одну кодування, інші розкривають два кодування, треті можуть працювати з додатковим модулем (обов'язкова наявність Common Interfece (Ci-порт) в ресівера), який дозволяє відкривати додаткові кодування, а є ресівери з вже вбудованим модулем. Існують модулі, які дозволяють переглядати п'ять і більш за кодування відразу, що набагато дешевше, ніж купувати модуль для кожного кодування. Останнім часом сталі популярні ресівери з жорстким диском (ємкість від 20 Gb), які дозволяють записувати супутникові передачі подібно до відеомагнітофона, але і стоять вони дорожче.

Кабелі:

При установці супутникових телевізійних систем ми використовуємо кабелі відомих фірм . Це якісні надійні і популярні кабелі - відмінний вибір для будь-якого комплекту супутникового телебачення. Варто відмітити, що заощадивши і купивши кабель дешевше, ви можете сильно постраждати від того, що сигнал дійде до ресівера що сильно "затухнув" (недостатньо потужним), що негативно відіб'ється на якості картинки.

Недолік:

Сила-силенна всіляких каналів відмінної якості - це кінцево добре але в бочці меду, завжди є. Один ресівер - один телевізор. Встановивши один комплект для прийому супутникового телебачення, Ви не зможете зробити розводку по всьому будинку. Максимум що можна зробити - це дивитися на двох (або більш) телевізорах один і той же канал (подібно до відеомагнітофона). Отже, якщо хочете дивитися супутникові канали на двох (або більш) крапках - набувайте ресівера для кожного телевізора.

Підсумок:

Отже, підведемо підсумок. Якщо у Вас є вихід на південну сторону, або можливість установки супутникової тарілки на даху, то Ви можете дивитися канали більш ніж з десяти супутників. Кількість каналів буде залежить від вибраного Вами супутника і ресівера. Вартість повного комплекту від 220 у.о.

Виїзд наших фахівців на місце установки для визначення можливості прийому і рівня сигналу(по місту) - 10 у.о. Гарантія на ресівери 12 місяців, на роботи - 6 місяців. Існують різні варіанти додаткових послуг і технічної підтримки.

Як правильно вибрати супутниковий ресивер ? ? ? ? ?

Vasja — Mon, 28 Nov 2011 13:06:59 GMT

Багато людей часто помиляються, вважаючи, що чим дорожче ресивер, тим він кращий. Це не зовсім так. Дорогий ресивер - це, звичайно, хороший ресивер з широкими можливостями, але, найчастіше, в повсякденному житті можна обійтися і без них. Ресивер підбирається індивідуально, спеціально під Ваші вимоги і під Вашу систему. Саме тому в своїй першій статті я зазначив, що при виборі супутників, потрібно звертати увагу на систему кодування потрібних Вам телеканалів (Viaccess, Seca, Irdeto).

Всі ресівери присутні на ринку можна умовно розділити на кілька груп по їх можливостях, і виходячи з цього зарахувати їх до певної цінової категорії. Але відразу варто зазначити, що існують і виключення. До них відносяться, наприклад, апарати відомих фірм, які завжди стоять дорожче за своїх побратимів.

1. Всі ресивери дозволяють переглядати безкоштовні канали (на те вони і безкоштовні). Якщо Ви не хочете зв'язуватися з платним телебаченням, платити абонентську плату, шукати піратські картки і т.п., або просто Вас цілком влаштовують канали, які ведуть мовлення у відкритому (безкоштовному) вигляді (такі канали є на всіх супутниках), то Вам буде потрібен самий простенький ресівер FTA (канали Free To Air) - ресівер найнижчої цінової категорії, який коштує від 60 до 150 у.о. Один від одного вони відрізняються, як, загалом-то, і всі інші, фірмою виробником, якістю видаваної картинки і звуку, додатковими функціями і іншими технічними характеристиками.

2. Наступна категорія - це ресівери, що відкривають одне з найпопулярніших кодувань, - Viaccess. У цьому кодуванні віщають деякі канали на європейських супутниках, але, що найголовніше, наше улюблене НТВ-Плюс. Коштують такі ресівери від 100 до 250 у.о. Відрізняються один від одного, як було вище сказано, фірмою-виробником, кількістю каналів, що запам'ятовуються, а також, кількістю слотів під картки доступу. Це не маловажно, якщо Ви вирішите ставити систему відразу на 2 або 3 супутника.

3. Інші ресівери, що відкривають одне кодування, але не Viaccess: Mediaguard (Seca), Irdeto і т.д. Зустрічаються рідше і стоять дещо дорожче - від 150 у.о.. Чесно кажучи, такі ресівери потрібні тільки тим, хто збирається купувати офіційну підписку на який-небудь зарубіжний пакет телеканалів.

4. Наступний клас ресіверів - це ресівери, здатні відкривати 2 кодування. Їх не так багато і відрізняються вони, окрім іншого, тим, які саме кодування вони відкривають. Вартість їх коливається від 200 до 300 у.о.. Дані ресівери втратили свою актуальність з появою дешевих апаратів з вбудованим емулятором.

5. Є ресивери, які замість (або крім) звичайних слотів під картки, мають CI (Common Interface або CAM-порт). У ці ресивери можна вкласти додатковий модуль доступу, який дозволить відкривати одну або декілька кодувань, залежно від модуля. Існують модулі на всі відомі кодування і навіть на декілька кодувань відразу, але і стоять вони починаючи від 70 у.о. Такі ресивери коштують від 120 у.о.

6. Шоста категорія - ресівери з вбудованим модулем, що дозволяє відкривати 5 і більш за кодування (Viaccess, Seca, Irdeto, BetaCrypt, Nagravision і т.д. і т.п.). Таких апаратів на ринку з'являється все більше і більше, тому що це відмінний варіант, якщо Ви вибрали комплект з поворотною антеною. Ресивери такого класу коштують від 100 у.о. і вище. Все більше на ринку з'являється ресіверів з вбудованим декодером або, як часто говорять, з емулятором кодувань. Такі ресивери часто взагалі не мають яких-небудь картопріємников, але також дозволяють переглядати 5 і більш за кодування шляхом введення ключів на закодовані канали з пульта. Безперечні плюси такого підходу в тому, що Вам не треба шукати людей, які прошиють Вам нові ключі на карту. Завдяки тому, що такі апарати стали користуватися шаленим попитом, їх стали випускати все кому не лінь, тим самим ціна деяких моделей стала сміхотворною: від 80 у.о.

7. Ресивери з жорстким диском. Жорсткий диск (як у комп'ютера) дозволяє використовувати ресивер як цифровий відеомагнітофон, тобто записувати необхідні Вам програми. Розрізняються, крім перерахованого вище, об'ємом жорсткого диска вимірюваного в гігабайтах (Gb). Чим більше гігабайт на жорсткому диску, тим більше програм, фільмів і т.п. туди влізе! У більшості апаратів жорсткий диск можна поміняти на більш "місткий" (40 GB, 60 GB, 80 GB, 120 GB ...). Бувають і такі ресівери, які продаються взагалі без жорсткого диска, але дозволяють його підключити. Все більше виробників ресіверів з жорстким диском, випускають моделі з 2 тютерамі. Це дозволяє дивитися один канал і записувати інший. Бувають як із слотами для карток і CI, так і тільки з CI. Коштують не менше 300 у.о.

8. Цифро-аналогові ресівери. Якщо чесно, річ марна, оскільки до теперішнього часу аналогове супутникове телебачення вже остаточно себе вичерпало. Всі канали, які ще віщають в аналоговому форматі є і в цифрі (правда, може бути на іншому супутнику).

9. Ще одна цікава група - ресівери з вбудованою підпискою на певний канал (в основному, на ХХХ-канали) або пакет каналів. Бувають з додатковими картопріємникамі, слотами під модулі, а бувають і взагалі без них. Такі апарати набувають великої популярності. Коштують від 150 у.о. Так само популярні модулі умовного доступу з даною функцією.

10. Зовсім новий клас ресіверів, c видатними можливостями. У цю групу можна включити 2-х і більше форматні апарати: супутниковий ресивер + кабельний ресівер, супутниковий ресивер + DVD-магнітофон, комбайни, типу: супутниковий ресивер + DVD, MP3, Video CD, CD-R, CD-RW, HDD ( так, бувають і такі!) та інше. І якщо кабельний ресівер в Росії, поки, ні до чого, то універсальні апарати обов'язково знайдуть своїх покупців. Однак, завжди варто варто пам'ятає: чим "наворочений" апаратура, тим дорожче вона коштує, тим більше може в не зламатися, і тим дорожче буде коштувати її ремонт! Також тут варто згадати унікальний ресівер Dreambox 7000, який більше нагадує комп'ютер. Докладніше про нього читайте тут. Так що прогрес не стоїть на місці, і, можливо скоро з'являться ресивери, які вміють гладити, прибирати, прати і приносити Вам тапочки:) Будемо чекати!

Додаткові функції:

1. Наявність у ресівера модулятора, який дозволяє розводити сигнал з одного ресівера на декілька телевізорів. 2. Наявність цифрового (як аудіо, так і відео) виходу, який дозволить підключити ресівер до домашнього кінотеатру і стереосистеми. 3. Можливість запису (закачування) програмного забезпечення (софта) через супутник. Докладніше - стаття 5 4. Наявність, як я вже говорив, вбудованого позиціонера - пристрою, що дозволяє повертати тарілку з полярною підвіскою, або підтримка протоколу DiSEqC різних версій (1.0, 1.2, ...), який дозволяє підключити позиціонер. 5. Наявність такої корисної речі, як телетекст і субтитри, і такої приємної дрібниці, як гри. 6. Наявність USB-виходу, для підключення апарату до комп'ютера і запису відео і аудіо на жорсткий диск комп'ютера! 7. Можливість підключення до ресівера жорсткого диска для запису програм. 8. Для ресіверів з вбудованим жорстким диском, не зайвим буде 2-й тюнер, який дозволить записувати один канал, дивлячись в цей час інший.

Висновки:

- Перед покупкою супутникової системи уважно ознайомтеся з каналами, що йдуть з різним супутників. Цілком можливо, що Вам вистачить і безкоштовних каналів, яких на всіх супутниках удосталь. Таким чином, Вам вдасться заощадити на ресівері, заплативши за нього всього 80 - 100 у.о.

- Якщо дозволяють кошти або Ви розраховуєте в найближчому майбутньому розширювати можливості своєї супутникової системи, має сенс придбати ресівер з модулем на 5 кодувань або з вбудованим емулятором. Якщо ж Ви збираєтеся дивитися супутник Astra (основні кодування Seca, Irdeto, BetaCrypt), то Вам без такого апарату, просто не обійтися.

- Ресивер з жорстким диском - іграшка дорога. Будь комплект супутникового устаткування з таким апаратом значно дорожчає. Якщо це не необхідність і не примха - не варто витрачати гроші.

Що таке MPEG!

Vasja — Tue, 22 Nov 2011 22:31:51 GMT

Що таке MPEG!

MPEG - аббревіатура, розшифровується, як Moving Picture Experts Group (Переміщення Групи Картинок)

Стандарт Mpeg-1. Був випущений в 1992 р. Частіше асоціюється у користувачів з фільмами на VIDEOCD. Типовий побутовий формат відео для Mpeg-1 в стандарті PAL складає 352*288 пікселів, 25 кадрів в секунду. Аудіо частина - стереозвук з частотою дискретизації 44,1 кгц, стислий в Mpeg-1 Layer II. Повнометражний фільм, записаний в цьому форматі, займає два компакт-диски в стандарті VIDEOCD. Якість зображення на VIDEOCD дисках знаходиться на рівні побутової відеокасети VHS.

Стандарт Mpeg-2. Випущений в 1995 р. Користувачі стикаються з цим форматом копрессиі відео головним чином пріоберетая DVD диски з фільмами. Типовий розмір кадру для DVD фільму у відеостандарті Pal/secam складає 720*576, при 25 кадрах в секунду, або 640*480 при 30 кадрах в секунду в стандарті NTSC. В порівнянні з Mpeg-1, в аудіо частині додана підтримка багатоканального звуку (Dolby Digital 5.1, DTS, і тому подібне). Збільшення бітрейта і застосування вдосконаленого алгоритму стиснення відеопотоку забезпечило DVD фільмам набагато краща якість зображення, чим на VIDEOCD. Mpeg-2 сьогодні застосовується також в цифровому супутниковому телебаченні. Побутові програвачі DVD-дисков в наший країні ще тільки завойовують популярність. Не останню роль в цьому грає відносно висока ціна фільмів на DVD.

Стандарт Mpeg-4. Суттєво покращує картинку, майже в 4 рази.

Що таке Оверлей!
Відеопотік в Windows може відтворюватися через спеціальний режим Directdraw, званий Overlay (оверлей), при цьому відеоінформація виводиться не у відеобуфер, а в окрему область локальної пам'яті відеоплати, де вона додатково обробляється апаратними засобами самої відеоплати (перетворення колірного простору YUV в RGB, апаратне масштабування і фільтрація). Розмір кадру оверлею і глибина його кольору не залежать від десктопа. Після обробки буфер оверлею може виводитися на десктоп або по окремому каналу, наприклад, через відеовихід на телевізор, причому багато відеоплат дозволяють проводити над вмістом цього буфера гамму, регулювати яскравість, контрастність і так далі.

Як вибрати супутниковий ресивер?

Vasja — Tue, 22 Nov 2011 22:29:31 GMT

Чим дорожче - тим краще?

Дуже часто доводиться зустрічатися з думкою, що чим дорожче ресивер, тим краще. Насправді, все залежить від завдань, які Ви хочете реалізувати. Ресивер підбирається індивідуально з урахуванням багатьох факторів та раціональності.Наприклад, не варто вибирати ресивер з великою кількістю функцій «на майбутнє», які Ви не збираєтеся використовувати в найближчі пів року. Ресивер, це не кухонний комбайн,Ресивер в першу чергу, за своєю суттю, комп'ютер, а комп'ютерні технології дуже швидко розвиваються і новинки постійно витісняють застарілі моделі, а часто і технології.Може просто виявитися, що до моменту, коли Ви вирішите через пару років скористатися однією з можливостей ресивера, це буде не актуально, не раціонально або взагалі не є.

Перш за все, потрібно визначитися, що Ви хочете дивитися і при цьому, не маловажно, де. Не завжди є сенс ставити платне супутникове телебачення на дачі. Так само має мало сенсу супутникове ТБ з великим набором фільмовий і розважальних каналів в офісі. І завжди є канали, які Ви не будите дивитися вдома - вони Вам просто не цікаві.

Отже, в першу чергу визначаємося, що хочемо дивитися, при цьому вирішуємо для себе, чи готові платити за перегляд або тільки безкоштовне ТБ. До цього питання потрібно підходити об'єктивно, а не «про всяк випадок, раптом захочу в майбутньому платне». Потрібно чітке рішення, платне або безкоштовне супутникове ТВ.Основние розходження класів ресиверів

Ресивери можна умовно розділити на FTA (Free To Air) для прийому безкоштовних, не кодованих каналів і на ресивери з картоприймачем для перегляду платних каналів. FTA ресивери бувають з ему (емулятором для перегляду умовно кодованих каналів) і лише для перегляду відкритих каналів. Ресиверів з картоприймачем в різному виконанні дуже багато.Деякі працюють тільки з однією кодуванням, деякі з кількома, а деякі намагаються бути універсальними.

Так само є ще HD ресивери для перегляду каналів високої чіткості, які теоретично можна було б розділити на FTA і не FTA, але на момент написання цієї статті мені не відомі FTA HD ресивери. HD - це поки що нова технологія в стадії розвитку і HD-каналів в безкоштовному доступі дуже мало.Основние відмінності ресиверів в одному класі

Різні моделі одного класу можуть відрізнятися додатковими програмними та апаратними функціями:

1. Наявність модулятора для підключення телевізора по RF (через антенний вхід телевізора). Іноді це необхідна апаратна функція, наприклад, для підключення телевізора в сусідній комнате.

2. Наявність цифрового аудіо-і / або відео виходи для підключення домашнього кінотеатру або аудіосістеми.

3.Наявність USB-роз'єми для підключення флешки або зовнішнього жорсткого диска для запису телепрограм або збереження / завантаження налаштувань ресівера.

4. Версія підтримки протоколу DiSEqS для управління комутаторами або позиціонером. Як правило, у всіх сучасних моделях проблем з комутацією DiSEqS нет.

5. Наявність перемикача 0/12v.Може виявитися, що цей перемикач відсутній, хоча для комутації задуманої системи прийому супутникового ТБ він необхідний або більше раціонален.

6. Можливість поновлення ПО ресівера безпосередньо з супутника. Це специфічна опція і її використання іноді може призвести до виходу з ладу ресивера через програмних помилок.

Це основні і далеко не всі відмінності в моделях ресиверів однієї категорії. Для оптимального вибору потрібно знати, що будете дивитися і як подключать.Как правильно вчинити й що вибрати?

Як би банально не звучало, якщо ви вирішили дивитися супутникове телебачення, краще за все проконсультуватися з фахівцем. Якщо Ви не сильно розбираєтеся в цьому питанні і не хочете розбиратися. Підкреслю, що потрібно консультуватися саме з фахівцем, а не з продавцем.Може виявитися, що продавцю вигідніше продати певну модель або комплект і заробити на пару доларів більше або у нього взагалі немає в наявності оптимальної для Вас моделі. Продавець - перш за все продавець, його мета продати.

Якщо тема для Вас прозора і зрозуміла - сміливо відправляйтеся в магазин або на радіоринок і придбайте обладнання. Єдине, що потрібно врахувати, при самостійній купівлі і встановленні, Вам доведеться повністю на собі нести вантаж забезпечення працездатності та гарантії.

У питанні придбання та встановлення комплекту супутникового ТБ найважливіше - ухвалити тільки одне основне рішення: А) Розбиратися в усьому самостійно, занурюватися у вивчення всіх складових компонентів, таких, як вибір антени, вибір ресівра, вибір кабелю, вибір перемикачів для комутації і т. д. і т.п.

Б) Або вибрати тільки одну базову складову - грамотного і досвідченого фахівця.

Чи легко обзавестися супутниковим ТБ ? ? ?

Vasja — Mon, 21 Nov 2011 13:12:45 GMT

За останні кілька років розвиток супутникового ТБ отримало новий імпульс. Ще наприкінці минулого століття, коли SAT-мовлення тільки починалося, в тарілки на балконах тикали пальцями, а їх власників вважали мільйонерами з примхами. З тих пір кількість цікавих "космічних" програм збільшилося в десятки разів, причому багато з них транслюються у відкритому вигляді, тобто як у прислів'ї, за перегляд грошей не беруть.

Єдиний тонкий момент - необхідність володіння хоча б однією іноземною мовою, оскільки російськомовних каналів в космічному ефірі як і раніше небагато.

Мовний бар'єр і технічні складності установки параболічної антени (в основному уявні) привели до того, що між супутниками і глядачами вклинився посередник - комерційні телевізійні компанії. Вони приймають певний пакет платних і безкоштовних супутникових каналів, роблять для деяких з них російський переклад і доставляють все це своїм передплатникам по кабельних мережах або через системи наземного мовлення. Місячна вартість передплати коливається від одного до кількох десятків доларів. Сума начебто невелика, але приблизно за два роки як раз "згорає" вартість повного комплекту для персонального прийому супутникового телебачення. Притому що, встановивши подібну систему у себе вдома, телеглядач отримує в повне розпорядження близько тисячі (!) Різноманітних каналів, що транслюються з декількох геостаціонарних супутників. Серед них є і платні, їх можна переглядати, купивши картку-ключ і вставивши її в слот на власному ресивері.

Одним словом, шлях до справжньої свободи вибору лежить саме через тарілку на балконі, не кажучи вже про те, що звичайна PAL'овская картинка, що потрапила в телевізор безпосередньо з супутникового ресивера, драматично відрізняється в кращу сторону від тієї, яку ми звикли отримувати від систем колективного телепріема.

Програма дій

Перш ніж почати збирати комплект обладнання для прийому супутникового телебачення, потрібно переконатися, що на передбачуваному місці встановлення антени є відкритий простір у південному напрямку, так як будинок або дерева, що опинилися на шляху сигналу, можуть частково або повністю його екранувати. А щоб більш точно зрозуміти, куди повинна дивитися тарілка, можна вивчити фасад власного будинку і підглянути, як встановлені супутникові антени у сусідів. Якщо монтаж буде проводитися взимку, потрібно опівдні засікти напрямок на Сонце. Потім залишиться лише прийняти остаточне рішення, передачі якої тематики і якою мовою приваблюють вас найбільше.

Озброївшись цією інформацією, можна приступати до підбору комплектуючих. Якщо ви живете в європейській частині Росії і готові обмежитися тільки російськомовними програмами, то оптимальним варіантом буде настройка на супутник Eutelsat W4, з якого транслюються передачі "НТВ-Плюс" і "Триколор". У Сибіру і на Далекому Сході телемовлення російською мовою ведеться через супутник Yamal 102 і ін

Якщо ж хочеться наловити якнайбільше західноєвропейських каналів, краще налаштовуватися на супутники сімейств Hot Bird або Astra. А ще можна побудувати просунуту установку, яка дозволить дивитися програми з усіх супутників, спрямованих на Ваш регіон. Для кожного з цих варіантів знадобляться різні компоненти супутникової системи: тарілка, конвертори, позіционер і маса інших дрібниць, які повинні бути правильним чином з'єднані між собою і підключені до супутникового ресивера. Все це не так складно, як може здатися на перший погляд, але щоб розібратися в тонкощах, непогано було б спочатку побачити всю картину цілком. Тому ми вирішили розповісти про НСВ (безпосереднього супутникового мовлення) детальніше, тим більше що стався нещодавно остаточний перехід на цифровий формат мовлення і вже початок руху в бік телебачення високої чіткості сильно змінили і продовжують змінювати далі систему космічної доставки ТВ-програм.

Початок космічної епохи:

Коли ефірне телебачення ще тільки створювалося, зв'язківці вже знали, що закони розповсюдження метрових і дециметрових радіохвиль здатні доставити мовникам сильний головний біль. Зона впевненого прийому в цих діапазонах складає всього 40 км при висоті передавальної антени в 100 м. Це трохи навіть для густозаселенной Західної Європи, а для російських просторів просто неприпустимо мало. Проблему ретрансляції телевізійного сигналу у європейській частині Росії в ті часи вирішили, побудувавши густу мережу радіорелейних ліній, але для Сибіру і Далекого Сходу з їх малою щільністю населення цей метод виявився дуже дорогий. У 1963 році СРСР і США провели спільний експеримент з ретрансляції телевізійного сигналу через пасивний супутник зв'язку. Супутник - це, звичайно, голосно сказано, бо насправді сигнал відбивався від величезного надувного кулі з металізованої плівки. Трансляція вдалася, але експеримент подальшого розвитку не отримав, і в 1965 році в СРСР для розширення телевізійного мовлення на всю територію країни створили систему космічного зв'язку "Блискавка-Орбіта". Супутники "Блискавка" виводилися на сильно витягнуту еліптичну орбіту з періодом обертання 12 годин і раз на добу забезпечували надійну телевізійну зв'язок Москви з Сибіром і Далеким Сходом. Наземна станція "Орбіта" представляла собою дуже серйозне радіотехнічне споруда з величезною приймальні антеною, системою стеження за супутником і малошумящими квантовими підсилювачами. Прийнятий станціями "Орбіта" сигнал далі поширювався вже по радіорелейних лініях. Система ця виявилася надзвичайно складною і дорогою в експлуатації, тому довелося починати розробку супутників, здатних доносити телесигнали безпосередньо до глядачів. До 1980 року на різних орбітах перебувало понад 70 радянських супутників зв'язку, а до 1990-го року лише на геостаціонарній орбіті їх було більше 50.

Що і як літає:

Звичайний супутник з висотою орбіти 300 км робить один оборот навколо Землі за 90 хвилин. Чим вище пролягає орбіта, тим більше період обігу, а на висоті близько 36 тис. км він збільшується до 24 годин. Якщо такий супутник літає точно над екватором (тобто нахил його орбіти дорівнює нулю), то вийде, що він постійно "висить" над однією точкою земної поверхні - є ідеальною передавальною антеною. Така орбітальна позиція називається геостаціонарній. Запускати геостаціонарні супутники найпростіше зі стартових майданчиків на екваторі, тому Росія, Норвегія та України створили океанську платформу "Морський старт", з якою в даний час і запускаються наші геостаціонарні апарати. Інша зручний майданчик - космодром "Куру" у Французькій Гвіані.

Телевізійні супутники - це насправді багатофункціональні космічні ретранслятори, що здійснюють передачу сигналів ТБ, радіо, Інтернету і телефонії. Для цих цілей виділено "вікна прозорості" - два частотні діапазони, в яких земна атмосфера добре пропускає радіохвилі: С (3,4-4,2 ГГц) і Кu (10,7-12,75 ГГц). Радіосигнали на цих частотах можуть передаватися як з круговою (лівою і правою), так і з лінійною (вертикальною і горизонтальною) поляризацією. Зазвичай на супутнику встановлюється одна прийомна антена і дві передавальні, окремо для С і Кu-діапазонів. Всю знаходиться на супутнику електроніку забезпечують харчуванням енергетичні установки на сонячних батареях, їх потужність може досягати декількох кіловат. За правильне наведення передавальних антен відповідає високоточна система стабілізації та орієнтації в просторі. Автоматика утримання орбітальної позиції по широті і довготі гарантує незмінність координат супутника, а в разі необхідності здатна перевести його на іншу орбітальну позицію. Ресурс роботи всієї цієї апаратури перевищує 10 років, а надійність каналів зв'язку забезпечується резервуванням приймачів і передавачів. Кожен канал зв'язку (транспондер), що складається з приймача і передавача, налаштований на певну смугу частот, стандартний транспондер з шириною смугою 36 МГц здатний ретранслювати до 8 цифрових ТВ-каналів з високою якістю зображення і до 12 зі звичайним.

Як приклад можна розглянути характеристики російського супутника "Ямал-200" масою 1330 кг, що знаходиться зараз на геостаціонарній орбіті в позиції 900 східної довготи. Він створений РКК "Енергія" і західними виробниками систем зв'язку на замовлення ВАТ "Газком". Системи супутника гарантують стабільність орієнтації осей і орбітальної позиції по широті і довготі з точністю 0,10. Супутник працює в діапазонах C (кругова поляризація) і Ku (лінійна поляризація) і має по 6 транспондерів із смугою 72 МГц на кожен діапазон, з вихідними потужностями передавачів по 55 і 120 Вт відповідно. Він здатний передавати до 16 цифрових телевізійних каналів у кожному транспондері Ku-діапазону. Угрупування "Ямал" складається з трьох супутників і крім відомчої інформації Газпрому передає на мир сорок ТВ-каналів, у тому числі "Культура", "Спорт", НТВ, ТНТ, ДТВ, ТВ3, МТV, СТС, і "Фешн-ТВ" . Передавальні антени транспондерів можуть бути спрямовані на Зауралля, Сибір і Далекий Схід.

Важкий шлях сигналу:

Спробуємо простежити шлях телевізійного сигналу від телецентру до глядача. Станція наземного зв'язку збирає в цифровий пакет кілька програм, кодує його і за допомогою гостронаправлених антени передає на приймальну антену супутника. В одному з транспондерів сигнал посилюється, зміщується на іншу несучу частоту і після підсилення поступає на передавальну антену. З неї, пройшовши через атмосферу, він досягає поверхні Землі. Щільність повітряної оболонки зменшується з висотою, тому радіохвилі поширюються по викривленій траєкторії. Це властивість атмосфери, зване рефракцією, дозволяє приймальної антени як би трохи "заглянути за обрій" і ловити сигнал навіть у тих місцях, де супутник вже майже не видно над горизонтом. Сезонні коливання температури повітряних шарів впливають на кут рефракції, але на якості прийому невеликих тарілок це ніяк не позначається. Однак інші атмосферні явища - дощі, тумани і снігопади - можуть неабияк послабити сигнал з супутника. Сильні магнітні збурення від спалахів на Сонці теж можуть перешкодити нормальному прийому. І, звичайно, важливо стан самої тарілки - налиплий сніг і іржа зменшують її ефективну площу.

Параболічна антена фокусує радіохвилі в певній точці, в якій знаходиться приймальне пристрій - конвертор. Він перетворює радіохвилі в електричні сигнали і тут же знижує їх частоту, оскільки навіть у хорошому екранованому кабелі надвисокочастотні коливання затухають дуже швидко. Потім сигнал потрапляє в ресівер по тому ж коаксіальному кабелю, через який на конвертор надходить харчування та керуючі сигнали. Кінці кабелю закладені в роз'єми типу F. Якщо на стороні ресівера проблем з підключенням зазвичай не буває, то роз'єм на конверторі постійно піддається впливу погодних явищ і через деякий час контакт в ньому може погіршитися. Щоб цього не сталося, F-роз'єм конвертора обов'язково повинен бути герметизований.

Тарілки і тарілочки:

Для прийому супутникових сигналів зазвичай використовуються параболічні антени - тарілки. Їхні моделі, призначені для домашнього застосування, недорогі і досить зручні в монтажі і налаштуванні. За своєю суттю - це лист сталі або алюмінію, якому прессовкой надається форма параболоїда. Різні модифікації відрізняються в основному розміром, розташуванням точки фокусу і способом кріплення. Іноді зустрічаються й курйозні конструкції, наприклад, фірма Metronic робить прозорі пластикові тарілки з запресованої всередину сіткою з неіржавіючої сталі.

Основним параметром антени є коефіцієнт посилення, який вимірюється на стандартній частоті 11,3 ГГц. Він залежить від багатьох параметрів: площі тарілки, точності формування її поверхні і типу використовуваного покриття. Коефіцієнти підсилення антен розміром від 60 см до 2,4 м варіюються від 35 до 48 дБ. За розташуванням точки фокусу тарілки діляться на прямофокусниє і офсетні. У прямофокусних конструкцій фокус знаходиться на осі симетрії, рівно посередині "блюдця". Вони мають великий діаметр (1,6-2,4 м) і найчастіше встановлюються на даху. Розташування точки фокусу офсетних антен не збігається з віссю симетрії, і конвертор кріпиться до них збоку. Це зручно, оскільки обід тарілки розташований майже вертикально і на ній не затримуються сніг, лід і бруд, помітно зменшують посилення. Офсетні антени невеликі і зазвичай монтуються на стіні будинку.

Для забезпечення гарної фокусування точність виготовлення тарілки повинна бути не гірше однієї двадцятої довжини хвилі, тобто близько 1,5 мм. Тому з антеною, особливо великого діаметру, потрібно поводитися дуже обережно, її форма зміниться навіть від легкого удару. Перевірити правильність геометрії можна, поклавши тарілку на рівну підлогу - ніяких перекосів помітно бути не повинно.

Існує два способи кріплення супутникових антен: азимутальний і полярний. У першому випадку тарілка направляється на певну точку небесної сфери і жорстко фіксується. Однак це не означає, що вона буде приймати передачі з одного супутника. За допомогою спеціального кріплення, яке називається "мультифід", можна закріпити на тарілці кілька конверторів, кожен з яких стане ловити "свої" сигнали. Правда, при цьому може знадобитися тарілка більшого діаметру, оскільки при зміщенні конверторів з точки головного фокуса посилення антени зменшується. Полярне кріплення складніше, але зручніше, оскільки дозволяє швидко перенацілювати антену з одного супутника на інший. Полярним воно названо тому, що поворотна вісь тарілки направляється на полюс світу - Полярну зірку. Але в цьому випадку буде потрібно установка моторного приводу (актюатора) і позиціонера, який буде ним управляти. Актюатор - це телескопічна штанга, здатна збільшуватися або зменшуватися, тим самим повертаючи антену. Найбільш просунуті моделі розвивають зусилля до 220 кг і можуть "крутити" тарілку дуже великого діаметру.

Деякі моделі ресиверів здатні безпосередньо управляти механізмом приводу, для цього використовується протокол обміну даними DiSEqC, в якому команди складаються з комбінації сигналів 22 кГц і пауз різної тривалості. Зараз в ходу вже третя версія DiSEqC, що дозволяє повністю автоматизувати управління "вуличної" частиною приймальної системи.

Ku!

Для прийому сигналів в діапазонах C і Ku знадобляться різні типи конверторів. Конвертори C-діапазону, як правило, розраховані на роботу з прямофокусних антенами і проводяться в основному в Росії чи Китаї. Це пов'язано з тим, що ще з часів перших супутників зв'язку телесигнали транслювалися саме в С-діапазоні з круговою поляризацією. Основною характеристикою цих конверторів є шумова температура.

Зазвичай вона не перевищує 17 градусів Кельвіна, що при перерахунку на шумову потужність дає величину менше двох десятитисячний мікровата. Кращі моделі випускаються з перебудовується облучателями для узгодження з тарілками різного діаметру і фокусної відстані. Зараз ця техніка використовується в основному для прийому програм з супутників Yamal 102 і EXPRESS в Сибіру і на Далекому Сході.

Конвертори Ku-діапазону потрібні для прийому західноєвропейських супутників, сигнали яких мають більшу частоту і лінійну поляризацію. Переключення поляризації з вертикальної на горизонтальну здійснюється зміною напруга живлення з 13 на 18 В. Ku-діапазон дуже широкий - 2,05 ГГц, що майже вдвічі ширше смуги частот, з якою здатен впоратися ресивер, тому його доводиться розбивати на два піддіапазони. Для цього на конвертор подається сигнал, 22 кГц. Конвертори Ku-діапазону випускаються переважно для офсетних тарілок і характеризуються коефіцієнтом шуму, який для сучасних моделей становить від 0,3 до 0,7 дБ. Різниця в 0,4 дБ настільки мала, що помітити її вплив на якість зображення навіть для аналогової програми практично неможливо. Ринок "заліза" для діапазону 10,7-12,75 ГГц дуже великий, зустрічаються конвертори з двома, чотирма і навіть з вісьмома виходами для підключення декількох ресіверів.

Але не треба думати, що конвертор, оптимізований для кругової поляризації, не може приймати "лінійні" сигнали. Зовсім навпаки, він однаково добре розуміє і вертикальну, і горизонтальну поляризацію, тільки вихідний сигнал в цьому випадку буде на 3 дБ слабкіше. Так само поводиться конвертор для лінійної поляризації, приймаючи сигнал з круговим вектором поширення хвилі.

Серце системи:

У завдання супутникового ресивера входить перетворення цифрового потоку, що надходить із супутника, в аналогові відео-та аудіосигнали, придатні для перегляду на звичайному телевізорі. Способи підключення ресивера до ТВ-техніці стандартні: по "високій частоті" в ДМВ-діапазоні і через компонентні або композитні відеовходи. Останнім часом в SAT-ресіверах став з'являтися оптичний звуковий вихід для підключення до AV-ресивера. За великим рахунком, цифровий супутниковий приймач - це спеціалізований комп'ютер з тюнером, що дозволяє отримувати цифровий потік з певного частотного каналу. Програмне забезпечення, що керує цим обчислювальним блоком, можна оновлювати двома способами: по інтерфейсу RS-232 або через спеціально відведені для цього канали прямо з супутників.

Основні функціональні відмінності просунутих моделей супутникових приймачів від їх недорогих побратимів полягають у здатності декодувати програми платних пакетів. Існує досить багато різних систем кодування, і для роботи з кожною з них потрібно чіп-карта відповідного типу. Крім того, для боротьби з піратами версії кодувань постійно оновлюються, і якщо абонент підписаний на програми декількох різних комерційних телеканалів, йому буде потрібна система, здатна як мінімум коректно працювати з картками різних систем шифрування. Тому найпрогресивніші ресивери оснащуються двома слотами для різних чіп-карт і ще двома установочними місцями під CI (Common Interface). CI - свого роду адаптери: вони вставляються в PCMCIA-порт ресівера, а вже в них містяться картки доступу. Це дозволяє забезпечити сумісність будь-якого ресивера, оснащеного CI, з кожного, навіть ще не придуманою, системою захисту телепрограм. Інша важлива характеристика супутникового приймача - кількість F-роз'ємів для підключення конверторів і систем наземного цифрового телебачення.

Оскільки в пам'яті ресіверів зазвичай зберігається конфігураційні інформація про декілька сотень телеканалів, без ефективних систем пошуку і класифікації програм не обійтися. Пошукові функції повинні бути як можна більш розгалуженими і в обов'язковому порядку забезпечувати сортування каналів за різними критеріями (тематиці, алфавіту тощо), а також блокування та видалення непотрібних позицій. Дуже важлива і здатність системи видати глядачеві повну технічну інформацію про канал: частота, рівень сигналу, поляризація та наявність додаткових режимів, таких як субтитри, телетекст і звук у форматі Dolby Digital. Іноді дуже виручає електронний гід, що допомагає вивчити радіо-і ТБ-програму, дізнатися назву і час трансляції поточної і наступної передачі та отримати короткий коментар до цікавій програмі.

Однак SAT-ресивер - це не єдиний пристрій, що дозволяє дивитися супутникові трансляції. Зараз у комп'ютерних магазинах зустрічаються PCI-плати для прийому супутникового телебачення, є і зовнішні бокси, що з'єднуються з комп'ютером по USB. Деякі з них навіть оснащені CI-слотами. Випускаються і окремі CI-модулі для установки в корпус комп'ютера. Всі ці комплектуючі, звичайно ж, помітно дешевше самодостатніх апаратів, але вони розраховані радше на бажаючих вникнути в тонкощі роботи програм і протоколів, ніж на любителів проводити вечори перед телевізором. Для останніх, до речі, є і ще простіший варіант - деякі виробники телевізорів вже почали вбудовувати супутникові тюнери у свої топ-моделі.

Що таке супутникове телебачення ? ? ?

Vasja — Mon, 21 Nov 2011 12:53:29 GMT

Супутникове телебачення

Супутникове телебачення вже давно не ноу-хау у світі інформаційних технологій. За допомогою супутникового телебачення ви маєте унікальну можливість дивитися не тільки масу нових каналів, але й істотно підвищувати якість трансляції національних каналів.

Супутникове телебачення - специфічний лікнеп ХХI-го століття. Якщо Ви візьмете в руки журнал''Телеспутнік "- щомісячне видання по супутниковому і кабельному телебаченню, Ви побачите, як багато супутників розміщено на нашій навколоземній орбіті. Насправді в журналі наведено відомості тільки про частину супутників з великого ряду космічних апаратів. В дійсності, їх набагато більше і всі вони знаходяться на геостаціонарній орбіті, розташованій в площині екватора землі. Це єдина кругова орбіта з радіусом 35785км., Перебуваючи на якій, супутник здається земного спостерігача нерухомим за умови, що кутова швидкість обертання супутника навколо земної осі збігається з кутовою швидкістю обертання землі навколо своєї осі. Значить, якщо супутникова антена правильно налаштована на прийом з супутника і надійно закріплена, надалі коригувати її положення не буде потрібно.

Кожна європейська країна прагне розмістити свої телевізійні супутники на геостаціонарній орбіті, але на всіх місця не вистачає. Тому, в боротьбі за "місцем під сонцем", супутники, подібно до птахів, збираються в "зграї". Наприклад, під назвою супутник "HotBird" мається на увазі ряд близько, за космічними мірками, розташованих між собою (порядка100км.) космічних апаратів, що займають орбітальну позицію, приблизно, 13 градусів східної довготи. Оскільки всі супутники знаходяться в площині екватора, географічна широта у них дорівнює нулю, а розрізняються вони по довготі. Нульовий меридіан, нагадаємо, проходить через Лондон і розділяє західну і східну довготу. Телевізійний супутник виводиться в задану точку орбіти з метою обслуговування певної території земної поверхні, отже, має свою діаграму спрямованості. Оскільки на кожному космічному апараті встановлюється декілька транспондерів (приймально - передавачів), кожен з яких здатний передавати в одному потоці кілька телепрограм, загальна кількість трансльованих каналів може вимірюватися десятками. Для наочності, супутник можна уявити собі як "завислий" у нічному небі над екватором "прожектор" або групу "прожекторів", які своїми "променями" вихоплює з темряви частину поверхні землі. При цьому залежно від площі "освітлюваної" поверхні, кожен промінь можна класифікувати: вузький, зонний, регіональний, глобальний і т. д. Найбільша щільність електромагнітних хвиль зосереджена в центрі променя. Чим більша потужність випромінюваного з супутника сигналу досягає поверхні землі в місці установки супутникової антени, тим менший потрібно діаметр дзеркала антени. Таким перевагою володіє вузький промінь. Чим ширше зона охоплення, тим менше щільність потоку потужності у поверхні землі. Наприклад, щоб взяти в Києві телепрограми глобального променя супутника "Intelstat 905", 27,5 град. з. д., що охоплює всю видиму з нього частину поверхні землі, потрібно антена діаметром не менше трьох метрів. Територію Україна в, принципі, "освітлюють" промені багатьох супутників, проте більшість з них створюють малу щільність потоку потужності. Найбільший інтерес для нас, жителів України, представляють супутники, з яких ведеться трансляція національних телеканалів, а також телеканалів Росії, прийом яких можливий на супутникові антени невеликих розмірів.

Супутникове телебачення - це час, проведений з користю, тим більше що воно дозволяє дивитися набагато більше каналів, ніж кабельне телебачення. Сьогодні стандартний пакет супутникового телебачення - 500 каналів! Уявіть собі море різноманітної інформації прямо на екрані телевізора!

Канали супутникового телебачення.
Канали супутникового телебачення транслюються в цифровому форматі. Чому в цифровому? Та тому, що це новітні технологи і якісне обладнання. Адже це дозволяє робити якісний продукт для кожного споживача. Ось тому канали супутникового телебачення транслюються в цифровому форматі і з стереозвуком.

З супутника "Amos", 4 град. з. д., транслюються наступні українські канали:

1+1, 2+2, MEGA, К 1, К 2, OTV, TV Київ, Інтер, Інтер+, СТБ, M1, Tоніс, ICTV, M2, NEWS 24, MTV UKRAIN та багато інших каналів

З супутника "Sirius", 5 град. в. д., транслюються наступні українські канали:

GLAS, KPT, Star TY UKR, RАДА, Channel 5 UKR., Eнтер-фільм, 1 автомобільний, ENTER, UBC, TISA1, RTR - UKRAIN, NOVY CHANNEL, KANAL UKRAINE *, TET ...

З цього ж супутника можна прийняти російський канал "ТВЦ" (міжнародний), балтійські російськомовні "1 Балтійський Музичний", а також, кодовані, але доступні для прийому російською мовою канали: Travel, Romantica 2. Доступні, також, кодовані порно-канали "PG", "PB".

Найпопулярнішим супутником на Україну (можливо і в світі) є "HOTBIRD", 13 град. в. д. З нього можна прийняти близько 500 відкритих телеканалів. Ще сотні каналів транслюються в кодованому вигляді. Російською мовою доступні для прийому наступні канали:

Перший канал Європа, Планета Спорт, EuroNews, Вести, РТР-Планета, R1, РБК-ТВ, SARAFAN, RUTV, MusicBoxRu...

Транспондери цього супутника направлені, в основному, на Європу, в зону покриття входить, також, північна Африка і Близький Схід.

Найпопулярнішою супутниковою системою на Україну є "потрійна" система, яка дозволяє на одну супутникову антену діаметром 0,9 м. приймати сигнали відразу з трьох описаних вище супутників: "Amos", "Sirius", "Hotbird". Близькість розташування позицій цих супутників на орбіті дозволяє нам захопити випромінювані ними сигнали дзеркалом однієї антени і за допомогою трьох конверторів і дистанційного перемикача, після перетворення, звести ці сигнали в один кабель для подальшої передачі на тюнер. Один з чотирьох входів дистанційного перемикача, при цьому, залишається вільним, що можна використовувати для підключення до цієї системи, додатково, ще однієї супутникової антени з одним конвертором.

Телепрограми з усіх зазначених супутників приймаються без абонплати.

Ще однією популярною системою супутникового телебачення на Україну є система НТВплюс. І це незважаючи на солідну абонплату $ 20 - $ 65 в місяць. Популяризації системи сприяли "піратські" картки, які ще два роки тому було легко придбати. Телеканали системи НТВплюс транслюються з супутника "Eutelsat W4", 36 град. в. д. Російська карта доступу відкриває близько сотні телеканалів, в основному російською мовою. В українському варіанті карти доступу канали центрального телебачення Росії заблоковані, окрім їх міжнародних версій. Вцілому, система НТВплюс широко відома і в поданні не потребує.

З цього ж супутника можна приймати декілька кодованих каналів, присутніх в НТВплюс, але відкриваються спеціальним тюнером без карти доступу. Це система Триколор ТВ. Широке поширення система не отримала внаслідок дорожнечі тюнера.

Для прийому російських каналів певний інтерес представляють, також, наступні супутники: ЕкспрессАМ1, 40 град. в. д. ЕкспрессАМ22, 53 град. в. д., ABS1, 75 град. в. д., ЕкспрессАМ2, 80 град. в. д., Ямал201, 90 град. в. д.

Супутникове телебачення дозволяє дивитися національні телеканали Німеччини, Франції, Іспанії, Туреччини, Грузії, Азербайджану, Вірменії і це далеко не повний список всіх можливостей супутникового телебачення.

Сучасні цифрові супутникові ресивери дають унікальну можливість записувати програми в оригінальному цифровій якості, або записати, наприклад, паралельно дві програми, не втрачаючи при цьому якість зображення. Плюс використовувати режим паузи, повернутися в початок програму, вирізати обридлу рекламу, заблокувати дорослі канали від дітей і безліч інших різноманітних функцій.

Автор цих рядків, як установник супутникових систем, може засвідчити, що переважна більшість замовлень на установку нових супутникових антен поступає на установку саме "потрійної системи" "Hotbird", "Sirius", "Amos". Приблизно 90% від усіх замовлень. Це значить що подібно сніжному кому, стрімко зростає і глядацька аудиторія. Можливості "потрійної системи" далеко не вичерпуються російсько-українськими телеканалами (яких близько сорока). При великому бажанні, можна приймати більше п'ятдесяти каналів на французькій мові або приблизно 30 важких порно-каналів, або скласти тематичні добірки різномовних каналів, присвячені спорту, музиці, трансляцій з подіумів модельних агентств і пр.

Важко зрозуміти позицію окремих керівників українських телеканалів, представлених в супутниковому просторі "Sirius", "Amos", прагнучих закодувати свої канали. Очевидно, що така позиція завдає серйозної шкоди рейтингу каналу і довірі рекламодавців. Втім, "святе місце порожнім не буває" і з "дитячих штанців" вже виростають нові амбітні проекти.

Супутникове телебачення доступне кожному
Супутникове телебачення - це високотехнологічний спосіб отримання інформації, який робить вас не тільки незалежними у виборі, але відкривають вам нові можливості використання супутникового телебачення.