 В Україні налічується 1260 телерадіоорганізацій різних форм власності, що мають ліцензію на право мовлення. У цьому масиві суб'єктів телерадіоінформацінной діяльності слід виділити три загальнонаціональні телекомпанії, які мають найбільшими мережами розповсюдження телевізійного сигналу в метровому діапазоні, утворені ще в часи СРСР.
Вони забезпечують інформацією 80-97% населення країни. Це Національна телекомпанія України (НТКУ) і ТРК "ЕРА", що використовують мережу УТ-1, телекомпанія "Студія" 1 +1 (приватна компанія, що використовує мережу УТ-2) та Українська незалежна телевізійна корпорація "Інтер" (приватна компанія, що використовує мережу УТ-3). Ця група лідерів (своєрідний український аналог "трьох велетнів телеіндустрії США" Ей-Бі-Сі, Ен-Бі-Сі, Сі-Бі-Ес) має доступ практично в кожну українську оселю.
Кожен з трьох українських китів телебачення заповнює свою нішу в інформаційному просторі України.
НТКУ - некомерційна компанія, по типу мовлення близька до тих інформаційним структурам, які в світі зазвичай називають Public Television.
"Студія" 1 +1 "- комерційна телекомпанія, орієнтована переважно на російськомовного глядача.
УНТК "Інтер" - комерційна телекомпанія, у програмній політиці якій значне місце займають передачі, розраховані на російськомовну аудиторію.
Варто зауважити, що цей поділ сьогодні досить умовне. Програми всіх трьох компаній відрізняються широким розмаїттям тематик. Хоча на початковому етапі свого розвитку цільові аудиторії зазначених компаній значною мірою формувалися за вищенаведеними ознаками.
Як вже говорилося вище, в 90-і роки відбувалося потужний розвиток нових компаній. В даний час, крім трьох згаданих, існує ще вісім загальнонаціональних та мережевих компаній. Їм практично нічого не дісталося зі спадщини Радянського Союзу в плані технічних засобів доставки сигналу до споживача. Вони були змушені створювати свої мережі практично з нуля: встановлювати передавачі в обласних центрах і великих містах країни. Доставка сигналів з основних телецентрів до периферії здійснюється за допомогою супутникових каналів. Парк засобів доставки програм цих компаній новий і досить економний в експлуатації.
Події останніх місяців 2004 р. показали високу свідомість наших громадян, їх прагнення до свободи і демократії. Основну роль у формуванні настроїв в суспільстві зіграли телебачення і радіо. Якщо на початку виборчого процесу відверті симпатії до майбутнього Президента демонстрували лише кілька телерадіоорганізацій, то вже після другого туру майже всі мас-медіа почали об'єктивно інформувати глядачів і слухачів про події, пов'язані з виборами.
Зокрема, високої оцінки заслуговує діяльність НРКУ. Ця організація найбільшою мірою відповідає тому формату мовлення, який прийнято називати громадським.
НТКУ на певному етапі виборчого процесу також стала надавати ефір усім учасникам подій, ніж забезпечила дотримання принципів об'єктивності та неупередженості при висвітленні подій в Україні і в світі. Більшість українських телерадіоорганізацій у своїх програмах приділяють велику увагу проблемам євроінтеграції.
Поки в регіонах Україні діють всього 30 державних телерадіомовників, тоді як комерційних в багато разів більше. Така ж пропорція спостерігається і у видавничих організаціях: з 1100 видавництв регіонального рівня лише 10% мають державну форму власності, а з 1514 поліграфічних підприємств тільки 343 державні і комунальні. До того ж вони, як правило, мають форму акціонерних товариств.
Телерадіокомпаніям надають послуги з розповсюдження телерадіопрограм як оператори зв'язку Концерн РРТ та ВАТ "Укртелеком". Разом вони налічують у своєму складі більше 1250 телевізійних передавачів потужністю від 10 Вт до 50 кВт (загальною потужністю 2260,2 кВт) і більше 250 радіопередавачів потужністю до декількох МВт. У їх розпорядженні також розгалужена мережа радіорелейних ліній для трансляції телерадіопрограм загальною протяжністю понад 15 тис. км.
Крім парку передавальних засобів, власниками яких є оператори зв'язку, телерадіоорганізації станом на кінець 2003 р. мали власні передавачі (близько 550) і радіопередавачі (більше 400). Протягом 2004-2005 pp. парк передавальних засобів збільшився ще на 354 одиниці (телепередавачів - на 267; радіопередавачів - на 87).
В останні роки значно виріс сегмент кабельного телебачення та супутникового телемовлення. Сьогодні кабельне телебачення Україна визначається наступними показниками:
* Потужні мережі (більше 50 тис. абонентів) - 26;
* Ефірно-кабельні мережі типу МІТРІС, MMDS - 30;
* Локальні мережі - 510.
В Україні зараз відбувається перехід на поширення телесигналів через супутник. Широко застосовують супутникову технологію поширення сигналів такі компанії, як "1-й Національний", ТРК "Студія" 1 +1 "", "Тоніс", ТРК "Україна", а також ТРО ЗАТ "Новий канал", ЗАТ "ММЦ-СТБ "TOB" ICTV, "OTV", "Ml", "TV" Kiev "", "KPT", KTM "К1", KTM "K2" "" Інтер "," Інтер "," Ентер "," Ентер-фільм "," РТР - України ", ТРК" Глас ", МБМ" 5 Канал "," ТЕТ ", ДТРК" Культура ", ЗАТ" ТРК "Україна"., ЗАТ "ТК" ТЕТ "", TOB "ТРК" Ера " ", ЗАТ" ТелеОдин ", ДТРК" Всесвітня служба "Українське телебачення і радіомовлення" УТР ".
Що стосується радіомовлення, то в даний час в Україні налічується більше 500 радіоорганізацій, з яких 355 є місцевими редакціями проводового мовлення.
У 90-і роки прискореними темпами підкорявся верхній діапазон ультракоротких хвиль (87,5 - 108 МГц), так зване FM-мовлення. На його основі збудували свої мережі потужні радіостанції, зокрема "НБМ" (освоєно 17 частот), "Гала" (освоєно 12 частот), "Наше радіо" (освоєно 20 частот). В останні роки все активніше розвивається інтернет радіо, або радіо онлайн. Основна причина успіху - дешево і зручно.
З метою забезпечення дотримання телерадіокомпанія ми норм Закону України "Про захист суспільної моралі" та посилення контролю за його виконанням при Держкомтелерадіо Україні створено Громадську експертну раду з питань захисту суспільної моралі. Систематично проводиться аналіз періодичних друкованих видань на предмет їх відповідності Закону України "Про захист суспільної моралі".
Створена Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі.
Головною передумовою розвитку будь-якої галузі в ринкових умовах є наявність і заохочення конкуренції, недопущення монополізації ринків у сфері інформаційної діяльності, зокрема у рекламній.
Специфічною особливістю системи телерадіомовлення в Україні є наявність в ній системи проводового мовлення, яка дісталася нам у спадок від СРСР. Цей дешевий і демократичний вид мовлення дуже популярний серед широких верств населення, зокрема серед сільського. Цією системою користуються для розповсюдження своїх програм НРКУ (додатково до ефірного поширення), ОДТРК, а також районні студії. Вартість послуги тут не перевищує 50 коп. Вона принципово повинна бути низькою і не переглядалася з часів СРСР.
|
